
Що нового?
Бруксизм тісно пов’язаний із підвищеною тривожністю, дезадаптацією та відстроченим когнітивним гальмуванням, що підкреслює його роль як складного біопсихосоціального розладу.
Нещодавнє спостережне дослідження виявило вражаючий зв’язок між бруксизмом — відомим як скрегіт зубами — та підвищеним рівнем тривожності, затримкою когнітивного гальмування та дезадаптацією, у студентів-медиків.
Бруксизм дедалі частіше розглядається як багатофакторний біопсихосоціальний стан, спричинений впливами м’язової активності, психологічного стресу, тривоги та порушених психологічних механізмів подолання. Нові дослідження продовжують показувати, що емоційна регуляція, когнітивний контроль і поведінкові моделі обробки стресу відіграють ключову роль у формуванні як початку, так і тяжкості бруксизму у молоді. У цьому контексті метою дослідження було вивчити рівень тривожності, стратегії подолання та функціональні показники, пов’язані з бруксизмом.
Дослідники провели поперечне дослідження за участю 111 студентів-медиків із середнім віком 22,29 роки. Учасники пройшли стандартизовані клінічні обстеження відповідно до діагностичних критеріїв дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (DC/TMD) для виявлення бруксизму та пов’язаних із ним симптомів опорно-рухового апарату. Кожен учасник також пройшов валідовані психологічні тести: оцінювання за шкалою генералізованого тривожного розладу, 7 пунктів (GAD-7), опитувальник COPE для оцінки коупінг-стратегій (подолання) та тест Струпа зі 105 завданнями для оцінки функціональності, когнітивного гальмування та вибіркової уваги.
Аналіз показав, що бруксизм спостерігався у 63,96% студентів (71 из 111). Студенти з бруксизмом мали значно вищі показники за GAD-7, клінічно значущі прояви тривоги у них були майже втричі частішими, ніж у їхніх одноліток без бруксизму. Учасники з бруксизмом показали повільніший час реакції під час інтерференційного тесту Струпа, що свідчило про зниження швидкості когнітивного гальмування, хоча точність завдання залишалася порівнянною (Таблиця 1).
Аналіз результатів за опитувальником COPE показав ознаки емоційно сфокусованого та уникаючого подолання (коупінгу) у міру посилення болю в м’язах, що свідчило про дезадаптивні поведінкові реакції, пов’язані з бруксизмом. Це дослідження підкреслило, що бруксизм — не лише стоматологічна проблема, він тісно пов’язаний із психологічним стресом і дезадаптацією індивіда.
Дослідники закликали до впровадження рутинних психологічних скринінгових тестів, таких як GAD-7 та COPE, у практику стоматологічних та медичних закладів. Раннє виявлення осіб із групи ризику дозволить своєчасно направляти їх на комплексне стоматологічне та психологічне лікування та потенційно запобігти розвитку хронічного болю та довгострокових проблем.